Урок-тренінг СНІД

СНІД стосується кожного

Мета:  узагальнення і систематизувати знання учнів про ВІЛ, СНІД, шляхи їх зараження;

           розвивати уміння робити осмислений вибір щодо своєї поведінки; сформувати   толерантне ставлення до ВІЛ – інфікованих людей.

Обладнання : сигнальні картки, ситуативні завдання

Хід заходу

1 грудня – день єднання заради подолання епідемії ВІЛ/СНІДу

   СНІД? З чим асоціюється у вас це слово? (учні складають, асоціативний кущ)

Історична довідка

1981р. – у США виявлено велику кількість випадків саркоми Капоші (рідкісний вид раку шкіри) у молодих чоловіків - геїв, які були названі імунодефіцитом гомосексуалістів». У цьому ж році Американським лікарем Майклом Готтлібом уведено термін СНІД – синдром набутого імунодефіциту.

1982 р. – уперше простежено зв’язок СНІДу, з кров’ю, використано офіційну назву захворювання «СНІД».

1983 р. – Люк Монтаньє з інституту Пастера у Франції відкрив та ідентифікував вірус імунодефіциту людини, як вірус, що призводить до СНІДу.

        С тих пір весь світ заговорив про страшну, невиліковну хворобу СНІД. Про цю хворобу можна дізнатися з багатьох джерел: спеціальної літератури, тем – на радіопередач. Неодноразово проблема СНІДу підіймалася і у школі: на уроках ОБЖ, біології, виховних годинах. Спробуємо визначити рівень обізнаності з даною проблемою.

Вправа «Інформаційний простір»

(Для проведення даної вправи потрібні таблички з написали «Так» «Ні» «Не знаю». Вчитель зачитує питання, учні у відповідь підіймають табличку з відповіддю. Завдання педагога – заохочувати учасників до пояснення своєї позиції, дискутувати. Треба також пояснити, що  відповідь «не знаю» в ході вправи – цілком допустима, адже її метою є здобуття необхідних знань)

Пропоновані запитання

-          Чи має місце епідемія ВІЛ/СНІД в Україні? (Так)

-          Чи співпадає момент інфікування ВІЛ з початком розвитку СНІД? (Ні, вірус може знаходитися в організмі 7-10 років перш, ніж почнуться проблеми зі здоров’ям)

-          Чи є ін’єкційні наркомани основною групою ризику інфікування ВІЛ у світі? (Так)

-          Чи має ВІЛ рівень контагіозності (властивість передаватися) такий самий, як вірус грипу? (Ні)

-          Чи можна вважати використання презервативів основним методом запобігання поширенню ВІЛ? (Так)

-          Чи може бути знятий діагноз «Віл – позитивний» у дорослої людини? (Ні)

-          Чи мусить ВІЛ – інфікована людина повідомляти статевого партнера про наявність у неї ВІЛ – інфекції? (Так)

-          Чи має ВІЛ – інфікована людина повідомляти про наявність у неї ВІЛ – інфекції колег по роботі? (Ні)

-          Чи існує ймовірність  зараження ВІЛ – інфекцією через укуси комах? (Ні)

Кожен х вас має певні знання  з даної проблеми, спробуємо втілити їх, створюючи колаж «Як запобігти зараженню СНІДом» Для цього розділимося  на дві команди.

(команди створюють колажі, а потім їх презентують) .

     Уявлення про СНІД як про хворобу людей, що належать до певних вразливих груп є одним з «міфів», що супроводжує епідемію ВІЛ/СНІДу. Однак факти свідчать про те, що ця хвороба вже давно вийшла за межі Маргінальних груп і що її жертвою може стати будь-яка людина незалежно від віку, статі, сексуальної орієнтації, соціального становища, віросповідання. Тобто СНІД стосується кожного.»

Вправа «СНІД стосується кожного»

(кожен учень отримує конверт. Учитель пропонує висловити в усній чи письмовій (2-3 речення) формі емоції переживання від прочитаного)

-          Я дізна(лася)вся, що мій(моя) знайо(ма)мий – ВІЛ-інфікова(на)ний….

-          Я, знаючи, що мій(моя) знайо(ма)мий – ВІЛ-інфікова(на)ний, ще не зда(ла)в тест на антитіла до ВІЛ…

-          Мій однокласни(ця)к ВІЛ - інфікова(на)ний …

 Безумовно, дізнатися про діагноз «ВІЗ – позитивний» - це шок для кожної людини. З цієї миті її життя стає зовсім іншим, але воно продовжується.

Бесіда

1)      Чи юридично захищені в Україні ВІЛ – інфіковані? (Законодавство захищає права ВІЛ – інфікованих)

2)      Чи захищені фактично від дискримінації в Україні ВІЛ – інфіковані?

3)      Чи потребують ізоляції від оточуючих хворі на СНІД?

4)      Чи має права ВІЛ – позитивна дитина відвідувати загальноосвітню школу?

Відповідь на це питання ви покажете.

Права інфікованих та хворих на СНІД в Україні

ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД мають такі права:

Ø  Користування всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України.

Ø  Відшкодування їм збитків, пов’язаних з обмеженням їх прав, яке мало місце внаслідок розголошення інформації про факт зараження цих людей вірусом імунодефіциту людини.

Ø  Безкоштовне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого наявного в них захворювання; засобами особистої профілактики та на психосоціальну підтримку.

Ø  Безоплатний проїзд до місця лікування і у зворотному напрямку за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення на лікування.

Ø  Користування ізольованою жилою кімнатою.

Обов’язки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД

Віл-інфіковані та хворі на СНІД особи зобов’язані:

Ø  Вживати заходів для запобігання поширення ВІЛ-інфекції;

Ø  Повідомляти осіб , які були з ним у статевих контактах до виявлення у нього ВІЛ-інфікованості, про можливість їх зараження.

Ø  Відмовитися від донорства крові, її компонентів та інших біологічних рідин, органів і тканин для використання їх у медичній практиці.

Ø  ВІЛ-інфіковані несуть кримінальну відповідальність за умисне зараження вірусом ВІЛ-інших осіб.

Рольова гра «Прийміть до школи»

(Учитель ділить клас на дві групи. Далі в кожній групі учаснику пропонується взяти аркуш, на якому написана роль і коротка її характеристика:

Директор приймаючи до школи ВІЛ – інфіковану дитину, не визначився зі своїм рішенням.

Класний керівник – мовчить, поки пристрасті не розгораються, стриманий, пасивний, не підтримує нічиї позиції.

Медсестра – роз’яснює шляхи передачі. ВІЛ – інфекції, переконує, що ВІЛ – інфікована дитина не становить небезпеки для дітей у процесі навчання.

Батьки – категорично заперечують про того, щоб у класі з їхніми дітьми навчалась ВІЛ – інфікована дитина.

Мама Віл – інфікованої дитини – запевняє, що її дитина не становить небезпеки, що зараження сталося не через їхню ризиковану поведінку, а в результаті переливання крові.

Спостерігач – підводить підсумок гри, відповідаючи на питання, чи може Віл – позитивна дитина відвідувати загальноосвітню школу. Пояснення аргументує.

Ситуація

До школи приходить мама, яка відверто розповідає, що вона і її дитина Віл – інфіковані у результаті переливання крові під час вагітності. Вона повідомляє, що дитина відвідувала дитячий садок. Директор збирає народу, на яку запрошує всіх перерахований вище учасників. Починається бесіда…)

Шляхи зараження СПІДом різні. Деякі залежать від нас, інші – ні. Але ми завжди можемо попередити проникнення ВІЛ – інфекції у наш організм, осмислюючи вибір своєї поведінки.

Вправа «Обговорення листа»

Клас поділяється на 4 групи, кожна група отримує аркуш із завданням. Далі їм пропонується прочитати й обговорити текст листа і відповісти на запитання.

            Лист ВІЛ-інфікованого Олексія «Боріться з інфекцією, а не з людьми»

            «…Я працював поваром, коли дізнався, що маю ВІЛ. Узяв відпустку та й поїхав геть, щоб побути наодинці із самим собою, подумати як жити далі. Коли повернувся, мій шеф якимось чином уже дізнався про те, що я ВІЛ-інфікований, і мовчки показав мені на двері…Деякі з моїх знайомих, про яких я знаю, що вони теж ВІЛ-інфіковані розповідали, що коли їхній статус ставав відомим, вони не тільки втрачали роботу, ай отримували відмови в отриманні інших робочих місць, їм відмовляли в медичному обслуговуванні, а одного навіть вижили з рідного селища. І зараз мене та моїх ВІЛ-інфікованих друзів непокоїть питання,що нам зробити, аби вірусом, а не з людьми? З повагою Олексій».

Запитання для обговорення в групах:

1. Як, на вашу думку. Чи правильно зробив шеф Олексія, звільнивши його з роботи?

2. Що робитимуть знайомі Олексія, які теж ВІЛ-інфіковані?

3. Чи мали право відмовляти знайомим Олексія в медичному обслуговування?

4. Як би ви повели себе по відношенню до Олексія?

(після обговорення, учні складають рекомендації)

Рольова гра «Варіанти поведінки»

(Учитель пропонує учням поділитися на 4 групи. Кожній групі дається опис ситуації і дві хвилини на підготовку. Кожна група показує свою сценку.

 Ситуація 1. Хлопчик пропонує знайомій дівчинці спробувати зробити ін’єкцію наркотику. Він наполегливо переконує, що їй буде приємно, що це не матиме жодних негативних наслідків.

   Додаткове запитання: Які можливі наслідки у випадку прийняття пропозиції?

Ситуація 2. Дівчина наполегливо пропонує знайомому пити до її друзів і зробити татуювання на плечі.

Додаткове запитання: Чим ризикує хлопець?

Ситуація 3. Юнак наполегливо пропонує товаришеві скріпити дружбу і «побрататися» - зробивши надрізи на зап’ясті і прикласти надрізи один до одного.

Додаткове запитання: У чому полягає ризик даної пропозиції?

Ситуації 4. Дівчинка наполегливо пропонує своїй подрузі, що зламала ніготь, скористатися її манікюрними ножицями.

Додаткове запитання: До чого може призвести дана процедура?

«ЖИВИ!» - таке гасло щорічної акції з нагоди 1 грудня.

Цей заклик – багатовимірний.

Для людей, яких безпосередньо торкнулася проблема ВІЛ, - це заклик не впадати у відчай, знаходити радість у кожній миті життя, виявити підтримку і розуміння. До вашої уваги пропоную оповідання Юлії Яценко учениці Ровеньківської гімназії №1 Луганської області.

«Предпоследний день счастья»

            Лиля была типичным примером среднестатистического человека. Причем как внешне, так и внутренне. Ее нельзя было назвать красивой или уродливой, скорее просто милой. Ее волосы всегда были туго затянуты «хвостиком», а душа, наоборот – нараспашку, открытая даже самыми нелепыми тонкостями для всех и каждого.

            Лилька постоянно улыбалась, безошибочно считая это своим козырем. В такие минуты лицо ее обретало настолько чистое и наивное выражение, что даже самые страшные беды и неудачи бежали прочь без оглядки, к сожалению, часто возвращаясь обратно.

            Она не верила в принципы, авторитеты и идеалы, презирала клише и излишнюю болтливость, не любила быть в центре внимания и не читала банальные книжки о любви и предательстве. Жизнь ее была сплошной серой полосой – ни грамма хорошего и ни грамма плохого.

            Но, как обычно бывает в таких случаях, пришло время кардинально что-то изменить. Наступила так называемая кульминация.

            Первым ударом по Лилькиному обыденному существованию стал поставленный врачами диагноз – СИНДРОМ ПРИОБРЕТЕННОГО ИММУНОДЕФИЦИТА, вирус которого был занесен в ее горячую кровь по простой халатности местных медработников .Эта новость привела в дикий ужас всех родственников, друзей и знакомых девочки. Они пытались пожалеть ее, подбодрить, старались сделать все, чтобы Лилька продолжала чувствовать себя ОБЫЧНЫМ человеком, но это едва ли помогло. Ее сердце холодело, а глаза тускнели. Улыбка появлялась на ее лице все реже и реже, а радоваться чему-либо она вообще перестала, не видя в этом никакого смысла.

            Так, в один из холодных, но солнечных зимних дней Лиля сидела на лавочке в городском парке, нагло пожирая влажным от слез взглядом ОБЫЧНЫХ людей. Она как будто хотела закричать всем: «Я – такая же, как и ВЫ! Меня не следует презирать или бояться!»

            Заметив это, один молодой паренек, как раз проходивший мимо, с громким хохотом и излишней уверенностью «рухнул» на лавку рядом с Лилей.

- Ну, и чего грустим? Ты так на всех смотришь, будто в чем-то провинилась. Так нельзя! Если ты так и дальше будешь сидеть, то , во-первых, заплачешь, а во-вторых – замерзнешь. Лишние жертвы нам ни к чему. Ну-ка, пойдем гулять, а то, по-моему, твои щеки уже начали покрываться инеем. Тебя нужно срочно развеселить и отогреть, и я этим сейчас же займусь!

- Ты многого…, нет даже не так…, ты ничего обо мне не знаешь! Я больна, и , если ты узнаешь чем, вряд ли захочешь иметь со мной что-то общее. Меня…меня все боятся, я –другая, я…

- Да мне просто на это наплевать! Человека нельзя отвергать или боятся из-за какого-то болезни, тебе даже в каком-то смысле можно позавидовать. Для тебя каждый день полон ярких красок и событий. Ты видишь прекрасное даже в сущих мелочах, потому что ты знаешь настоящую цену жизни. Каждый твой день, как предпоследний день счастья.

- Может, я чего-то не понимаю, но почему именно ПРЕДПОСЛЕДНИЙ? Так ведь не бывает!

- Да потому, что потом тоже будут счастливые дни, даже еще лучше и ярче, только они тоже будут ПРЕДПОСЛЕДНИЕ…

У такій ситуації може опинитися кожен: ти, твої друзі, знайомі, родичі… Виникає страх. При цьому відчувають його як ті, хто довідався про своє  захворювання, так і ті, хто дізнався про наявність хвороби у знайомих, колег. Різниця лише в тому, що , на думку перших, їхньому горю ніщо не може допомогти. Перед людьми, які оточують ВІЛ – інфікованих, стоїть завдання – не залишати цих людей наодинці ці своїм страхом, всіляко підтримувати їх.

«Ситуативне моделювання»

-          Щоб ви зробили, щоб Ліля, з прочитаного оповідання, не відчула, що вона – інша і її всі бояться? (вправа «Мікрофон»)

Вправа «Мозковий штурм»

Придумайте власні гасла, щодо профілактики ВІЛ/СНІДу і для тих, хто заражений ВІЛ/СНІДом.  (Любов повинна породжувати життя, а не смерть. Боріться з вірусом, а не з людьми. Живи!)

            Слід пам’ятати, що будь-яка людина має однаковий ризик заразитися вірусом імунодефіциту. На сьогодні ВІЛ/СНІД не зважає на такі традиційні кордони, як статева приналежність, сексуальні вподобання, спосіб життя, соціальний статус чи расу. Усі ми рівні перед ВІЛ-інфекцією, і тільки від нас самих, від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я.

ЗНАЙ: побутовим шляхом не передається; абсолютно безпечно спілкуватися з ВІЛ – інфікованою людиною на робочому місці, у побуті, доторкатися до неї, користуватися загальними громадськими місцями, посудом.

(На згадку про урок, учні отримують буклет)